Обережно! Отруйні гриби!

Продовжуємо про гриби. Їх можна назвати по-справжньому унікальним явищем. Довгий час вчені сперечалися, куди віднести це “диво природи” — до рослин чи до тварин. У результаті у 1960 році було знайдено компроміс: гриби виділили в окреме “царство”. Про гриби відомо чимало дивовижних фактів.

Наприклад, деякі види є справжніми хижаками, інші можуть самостійно пересуватись, а треті навіть світяться у темряві. І, зрештою, не можна забувати про смакові якості грибів, адже саме вони є одним із найбільш улюблених делікатесів серед гурманів усього світу.

Питання про те, коли і де з’явились гриби, є досить неоднозначним. Наука вважає, що гриби є ровесниками динозаврів та ростуть на планеті вже понад 400 мільйонів років. У Північній Америці під час розкопок були знайдені гриби, вік котрих становив 460 мільйонів років.

Ці “організми” є дуже витривалими і можуть вирости практично і будь-яких умовах, за виключенням африканських пустель та вічної арктичної мерзлоти. Географічне поширення грибів вивчається спеціальною наукою — мікогеографією, згідно з якою, кожному з видів грибів відповідають власні умови існування.

Проте з початком грибного сезону щорічно залишається велика кількість госпіталізованих із діагнозом «отруєння грибами». Тож  потратьте кілька хвилин задля вашої безпеки!

Слід усвідомлювати, що отруєння грибами у багатьох випадках призводить до смерті! Позитивний результат залежить від своєчасності звернення за медичною допомогою, яка повинна бути комплексною та спеціалізованою.

Залежно від виду вжитих грибів, наявності в них певних токсинів, часу, що минув від вжитку грибів до перших клінічних прояв, маніфестації типових синдромів загальноприйнятною є посиндромна класифікація отруєнь грибами, яка передбачає їх розподіл на 3 групи.

1) швидкий початок захворювання (через 20 хвилин, рідше — за 2–3 години від вживання), клініка гастроентериту, що продовжується, як правило, від кількох годин до доби. За відсутності супутніх суб- та декомпенсованих захворювань від отруєнь грибами цієї групи хворі не помирають. Прогноз сприятливий. Лікування симптоматичне. В основному направлено на поновлення водно-електролітних втрат, деконтамінацію отрути, що не всмокталася (активоване вугілля всередину, доза 1 г/кг маси тіла, сорбіт 1 г/кг маси тіла при відсутності проносу). Антидотних засобів не існує.

2) перші клінічні прояви — у період від 30 хвилин до 2 годин. Залежно від виду грибів у них містяться речовини, що зумовлюють клінічну картину отруєння (мускарин, мускаридин). Клініка при отруєнні грибами, у яких переважає мускарин: міоз, слиновиділення, бронхорея, бронхоконстрикція, нападоподібний різкий біль у животі, нудота, блювання, пронос, мідріаз, сльозотеча, пітливість, згодом приєднується ураження центральної нервової системи: сплутана свідомість, марення, загальмованість, дезорієнтація, що пізніше змінюється сопорозним станом.

При отруєнні грибами, у яких переважає мускаридин та його похідні,  на перший план виступає порушення свідомості: поведінкові порушення, психомоторне збудженням, маренням, галюцинаціями, мідріазом, пітливістю, судомами, уповільненням перистальтики аж до розвитку динамічної кишкової непрохідності.

Смертельні випадки зустрічаються рідко, найчастіше в перші декілька годин або на другу добу після отруєння і переважно зумовлені токсичним впливом грибних токсинів на судинні центри стовбура головного мозку. При сприятливому перебігу отруєння видужання настає за 1–2 доби.

Важливо!!! Блювотні засоби не показані. Промивання шлунка відстрочується до госпіталізації хворого у спеціалізоване відділення інтенсивної терапії. У разі діареї проносні засоби не призначаються.

3) найбільш життєнебезпечні отруєння, які обумовлюють до 60 % летальності при отруєнні блідою поганкою, у хворих на стадії токсичного гастроентероколіту, які не зверталися за медичною допомогою (2-га — 3-тя доба хвороби) та 10–15 % — у спеціалізованих відділеннях інтенсивної терапії.

Клінічні прояви при вживанні у їжу грибів цієї групи характеризуються спочатку розвитком явищ гострого гастроентериту/гастроентероколіту, що виникає через 6–10 год після вживання цих грибів у їжу (в окремих випадках початок відстрочується до 24 год і більше). Пацієнти при цьому можуть втрачати значну кількість рідини й електролітів, часом ці зміни стають причиною вкрай тяжкого стану потерпілих. Згодом, за 1–2 доби, особливо якщо пацієнту надається достатня допомога у стаціонарі, явища ентероколіту припиняються, настає період так званого удаваного благополуччя. Хворі суб’єктивно почувають себе значно краще і часто наполягають на виписці зі стаціонару. Але при проведенні постійного клініко-біохімічного моніторингу в цей час можна реєструвати зміну біохімічних показників, наростає жовтяниця, збільшується печінка, може відмічатися портальна гіпертензія з накопиченням вільної рідини у черевній порожнині (при вкрай тяжкому перебігу — й у плевральних порожнинах, перикарді тощо). При вкрай несприятливому перебігу тяжкого отруєння аманітальними грибами період удаваного благополуччя може бути відсутній і тоді токсичний гастроентероколіт одразу змінюється токсичним гепатитом.

Причиною отруєнь блідою поганкою є токсини. Аманітини належать до найбільш токсичних речовин у світі. Смертельною дозою аманітину – токсину блідої поганки —  вважається 0,1 мг/кг. Одна шапинка блідої поганки в середньому містить 10–15 мг аманітинів. Тому вживання навіть невеликого фрагменту цих грибів, що потрапив у кошик, може становити смертельну небезпеку.

Грибні токсини блідої поганки є термостабільними і не розкладаються при кулінарній обробці. Тому навіть довготривала термічна обробка грибів не вберігає від розвитку отруєння!

ВАЖЛИВО!!!

У випадку появи схожих симптомів та наявності сприятливих факторів необхідно своєчасно звернутись за медичною допомогою:

1. викликати бригаду ШМД, яка у разі необхідності доставить пацієнта у Вінницьку міську клінічну лікарню № 1;
2. 2. або звернутись самостійно до КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1».

Пацієнтам з отруєнням грибами спеціалізована допомога надається у відділенні реанімації та анестезіології Вінницької міської клінічної лікарні № 1, з використанням сучасних ефективних методів детоксикації та раннім призначенням засобів антидотної дії.